Kosme #00 30 апреля 2001

Юмор

Гамлїт, принц Датський - Украинский Гамлет.

      ▓       ▓      ▓              ░
████ █▓██     ▀     █▓██▀██▓█dmn[pcb]   ▌▄  ████▀███
█████▀▀▀  ████▀████ ████ ████ ▓████▄ ▄█████ ▓███─███
▓███▀███▄ ████ ████ ████▄▄▄▄▄ ████ ███ ████▀████ ███
████ ████ ▓███─████ ▄▄▄▄ ████▄████─███─███▓ ████ ███
████ ████ ████ ███▓▄▓███ ████ ████ █▓█ ████ ████▄██▓
███▓ █▓┌─────────────────────────────────────┐██▄▄ ▄
 ▌    ▓│       Гамлїт, принц Датський        │ █
▐      └─────────────────────────────────────┘▐▌
 ■  ▀▓      ▐  ▐▀   ▒     ▒    ▓▀■     ▓  ▐   ▓
 .   ▒      ▌  ■    ■     ▐    ▒       ▒   ▌  ▀▌
     ░      ■                  ░ ▌     ▒   ■  ▓
                                       ■   .  ░
   Берег   моря.   Чути  розбещеннi  крики  морських
   птахiв, ревiння моржiв, а також iншi  звуки,  iз-
   даваїмиї рўзною морською сволотою. Hа берег  моря
   виходить  Гамлїт, принц  Датський,  одягненний  в
   зручну товстовку й такў  самў  парусиновў  штани.
   Гамлїт красўво пўдперезаний вузьким шкўряним поя-
   ском. Вўн босий, бородатий ў поцаватий. В   руках
   у нього дебелий дрючок.

Гамлїт:
       - Як остопиздило купатися менў.  Чи може  ўс-
   купатися? Купатись чи не  купатись?  Блядськў  цў
   питання заябують. То може варто, не вагаясь, спу-
   стити враз штани та батерфляїм  хуярити, аж  поки
   за буями в очах не потемнўї? Hу а згодом? Про на-
   слўдкў можливў не подумать? Один лиш тўлькў раз ў
   вже  пиздець крадеться з  своїю  усмўшкою  хижой.
   Простуда, геморой, чиряк на срацў, вўд шприцу ге-
   матоми, лўкарў, а зрештою  й  сира  могила...  Hа
   нўй брудна Офелўя,  вонюча та купка маргариток. Ў
   напис: тут лежить той фраїр, що  любив  купатись.
   Hў,  такўї варўанти їбав я рот ў в носа.

   ў  Гамлїт харкаї у море ў його дрючком пиздячить.
   Пўдходить Клавдўй, хтивий дядько принца.

Клавдўй:
   -  Мон  шер ГамлЇт! Ходўмо в кабўнїт. Цукерку дам
   тобў  я  посмоктати.  Цукерка очїнь класна, Тузўк
   вкусний.

   Клавдўй  огидно  плямкаї губами, ўзображая чудний
   нехуйовий  Тузўк.  У  ту  же мить з моря вилазить
   Привид в брудному простирадлў.

Привид:
   -  Hе  вўр,  мўй сину, цьому пўдорасу. Цукерку ту
   тобў вўн в жопу встромить.

Клавдўй: А-а-а-а!!!
        Тўкаї.

Привид:
   -  От  бач, злякався, йобаний сцўкун. Вўн обўсцяв
   мене  на полюваннў, коли я мўцно спав. Пўдступною
   рукою   вўн  в  ухо  спрямував  брудного  хуя.  Ў
   скоцапиздило   мої   прекрасне  тўло  смертельная
   гангрена.  Помсти  хочу!  Побачить  цю падлюку на
   парашў,  за  грою  в пўвника з неголеним убивцей,
   або  в конторў сраним ўнженером, або у юртў раком
   на пўдлозў татари шоб його їбали в жопу!

Гамлїт:
   -   Hе  можна  мстить.  Повиннў  ми  любити  всўх
   пўдорасўв,  злодўёв,  убивць.  Бо  кожний з них -
   народ ў богоносцў.

Привид:
   - То може ти ў м'яса не ёси?

Гамлїт:
   -  Hў,  не ём я м'яса принципово. Я тўльки випить
   ўнодў  люблю,  бо  ми народ широкий ў гостинний ў
   випити  ми  можем  дохуя.  Hамного  бўльше всяких
   ўнородцўв, жидўв та басурман.

Привид:
   -   Хуйова  мода.  Пробздўлось  щось  у  Дацькому
   князўвствў...  Колў  я  був  царем,  їбав  я всўх
   богоносцўв   у  купў  з  Львом  Товстим.  Hо  це,
   конїчно,  в  смислї  пїрїносном.  Hо  пўдорасўв з
   дїтства  не любив, ще посилав ёх на хўмўю їбошить
   на благо Батькўвщини. О часи, о Данўя нещасна!

Гамлїт:
   -  Ви,  батько,  там привидом вже зовсўм заїбали.
   Щось  пиздитЕ, що не просцяти ў за цўлий тиждень.
   Я вам сказав, що мститися не можна, бо всў люди -
   це браття на землў, окрўм жидўв, татарўв, негрўв,
   бўлорусўв,  которих  я  ненавиджу.  В  цўлому я ж
   гуманўст,  не  то  що  ви,  папаша. Вам тўльки би
   горўлки засадить та мамку бўдну на печў їбати, аж
   дим  ўз хати йде. А потўм чаю посьорбати ў кидати
   сокиру  в паралўзовану бабуню, в унўтаза чобўтьми
   хуярить  ў  так  же  много  другоё  хуйнў за вами
   замўчав   я.  Hавўщо  вам  свого  родного  брата,
   слабкўшого  за  вас здоров'ям, примушувать лизати
   вам  мўньїт?  От вўн ў їбанувся, бўдолашний, ў це
   не дивно. Мати ж моя, бўдна, ненавидўла вас, як я
   жидўв.  Мене  ж,  синка  хорошого, любила ў часто
   пестила.  А  я з нею грався у курочку та пўвника.
   Ви, батьку, пиздуйте в ваше море та хутчўше, бо я
   дрючком  переїбу.  Щї  й дядька позову ў ми з ним
   разом  таких  пўздюлїй  вам понакладаїм, шо Данўя
   здригнеться.

Привид:
   -  Сучўй  сину, хуйовий недоносок! Так на батька!
   Таку хуйню казать! Чом не втопив я тебе в малаф'ё
   як  ти  родився?  Чом не засунув в жопу головою ў
   задушив? От курвяча сўмейка! Зажди ж у мене!

   Привид топиться у морў.

Гамлїт:
   -  Папаша  блядскўй,  в  доску  заїбали.  Пўти та
   випить  в  бару  шампаньйоли,  бо в ротў мов коти
   понасцўкали ў не свўдомо хочеться лизати шершавим
   язиком гарачў зуби...

   Гамлїт уходить, моржи ревуть, птахи кричать, море
   шумить.


   Hа  сценў  збоку стоёть рояль "Стўнвей". Hа ньому
   лежать  шпроти.  Посеред  сцени  стоёть величезне
   кацапське     крўсло,    позбавлене    будь-якого
   художнього    смаку.    Hад   ним   герб   висить
   нацўональний. Hа гербў зображено ведмедя. В однўй
   руцў   ведмедя   серп,  у  другўй  балалайка.  Це
   символўзуї  працелюбнўсть  ў незакомплексованўсть
   тварюки.  У крўслў сидить Маргарита, мати Гамлїта
   ў  вишиваї  комўрець  косовроточкў. Вона наспўвуї
   русопятську   пўсню   "Камарўнскую".   Hепомўтно,
   м'якою  ходою  пидораса,  входить Клавдўй, хтивий
   дядько принца.

Клавдўй:
   -  Сьогоднў  я  гуляв  на  взмор'ї з твоём синком
   красивим.  Я  конхвету хорошу очїнь, вкусную, їму
   давав, но он нї взял, мудўла.

Маргарита:
   - Какой чудак, їй богу...

Клавдўй (сам до себе):
   - Я виїбу його.
(до Маргарити):
   - Конхвета Тузўк очїнь нї хуйова.

Маргарита (лагўдно):
   - Бешкетнику...

Клавдўй:
   -  Чимось  бздить у кабўнетў, неначї хтось насрав
   нечўстоплотно!   Вўдкрийте   хвортку,  хами,  щоб
   пробздўлось.


   Пўдскочивши,  два  хама  в косоворотках ў чоботях
   швиденько  вўдкривають  хвортку  ў  в нею в ту же
   мить влўтаї Привид.

Привид:
   -  Ага,  падлюки!  Всўм  скидать  штани,  ставати
   раком!  Щас  пўздець  вам  буде,  зливайте  воду,
   йобанў масони, чи як вас там.

   Клавдўй, Маргарита ў хами швидко виконують накази
   Привида, якўй дико регочї ў лўтаї по кабўнїту.

Клавдўй:
   -  Мўй Привиде, нўякоё хуйнў не робим ми. Ко всўм
   жидомасонам  ўспитуїм  злобу ў ненависть ў каждий
   день   нацўональнў   гўмни   на  балалайцў  хором
   ўсполняїм. Бояться нас жиди та басурмани, престўж
   крїпчаїт,  мощно  возрастаїт дїнь ото дня процент
   жиров  у  маслў.  Довольнў хами, ситў в ёх їбала.
   Гораздо  меньше стало пўдорасўв, їбошать всў вони
   як  папа  Карло  на хўмўё в Черкасах. Лўсбўянкў -
   усў на Соловках.

   Входить Гамлїт. Вўн в жопу п'яний. В однўй руцў у
   його дрючок, у другўй шампанськї.

Привид:
   -  Дивись, мўй сину, це - жидомасони. Ти запиздяч
   дрючком  ём по печўнцў, потом мїнї доложиш. Шо не
   ясно?

Гамлїт:
   - Папаша, всьо в лучшем вўдї, нї волнуйтїсь.

   Гамлїт  пиздить  усўх  дрючком: пиздячить герба з
   ведмедЇм,  потўм  заливаї  шампанської  в рояль ў
   шпроти  запускаї  туди  ж.  Ў  по  роялю  пиздить
   дрючком. Рояль гуде.



Привид:
   -  Мўй  сину,  то  рояль, а не жиди, його не надо
   пиздить. За валюту його я купував.

Гамлїт:
   - Їбав я ў рояль, ў валюту, ў всўх жидўв.

   Гамлїт  пиздить Привида дрючком. Привид падаї. Hа
   полу  лежать  трупи,  попижженў Гамлїтом. В роялў
   тихо плавають шпроти. Входить Зўгмунд Фрейд. Його
   окуляри таїмничо блищать у темнотў.


Гамлїт (потихеньку починаї тверезити):
   -   Ўтогў   подвїдьом.   Упиздив  тата.  Ў  мамку
   запиздячив  з  рўдним  дядьком.  Попиздив  мїбїль
   ценную, герба нацўонального хуйнув. Усюди смерть,
   розруха.  Hе буду бўльше пити я, хоч, правда, яка
   розумная   цьому   альтернатўва?   Пўздець   всїм
   сподўванням. Ех, блядська Данўя....

   Гамлїт  рве на собў товстовку ў тихо граї музика,
   приїмний  голос  спўваї  "Яблучко". Зўгмунд Фрейд
   пўдходить до Гамлїта, колить його у сраку шприцем
   ў уводить до божевўльного дому.
   Hа  сценў  з'являються семеро матросўв в жахливих
   чорних   бушлатах.   Пўсня   "Яблучко"  переможно
   шириться.  Пўд  веселў  звуки  "Яблучка"  матроси
   мовчки вўдбивають чочотку.