Kosme #00 30 апреля 2001

Юмор

Безвўдмовнў способи споювания пани - черт знает что.

      ▓       ▓      ▓              ░
████ █▓██     ▀     █▓██▀██▓█dmn[pcb]   ▌▄  ████▀███
█████▀▀▀  ████▀████ ████ ████ ▓████▄ ▄█████ ▓███─███
▓███▀███▄ ████ ████ ████▄▄▄▄▄ ████ ███ ████▀████ ███
████ ████ ▓███─████ ▄▄▄▄ ████▄████─███─███▓ ████ ███
████ ████ ████ ███▓▄▓███ ████ ████ █▓█ ████ ████▄██▓
███▓ █▓┌─────────────────────────────────────┐██▄▄ ▄
 ▌    ▓│ безвўдмовнў способи споювания пани  │ █
▐      └─────────────────────────────────────┘▐▌
 ■  ▀▓      ▐  ▐▀   ▒     ▒    ▓▀■     ▓  ▐   ▓
 .   ▒      ▌  ■    ■     ▐    ▒       ▒   ▌  ▀▌
     ░      ■                  ░ ▌     ▒   ■  ▓
                                       ■   .  ░
   Деколи  стосунки  з  панною можуть зайти в глухий
кут. Це тодў, коли крўм цьомкўв ў покладання руки на
колўнце  нўчого  бўльше  домогтися  неможливо.  Така
панна,  як валўза без ручки: ў кинути шкода, ў нести
незручно.  Кидати  шкода,  бо  вже  стратився на неё
добряче,  ў  коли то все порахуїш, то тўльки скрушно
зўтхнеш. Що ж тут чинити?
   Ще  вўд  наших  дўдўв  маїмо грубувату, але гарну
приказку: горўлка в ротў - пўхва в роботў. Але тепер
дуже  мало таких, що горўлку п'ють. Подавай конче ём
лўкери,  вина заморськў ў, ясна рўч, шампанюру. Воно
б,  може,  й  не  шкода  було причащати панну такими
вишуканими напоями, коли б мав знаття, що пўсля того
причастя  панночка вўддасться. Але ж панночка, котра
не  маї на метў палких любощўв, не допустить щоби ёё
впоёли.  Одначе  ї чимало способўв досягти омрўяного
ефекту.
   Коли  ви заллїте чорнослив спиртом, настоёте його
з  тиждень,  процўдите й до настою додасте цукрового
сиропу,  то дўстанете дуже смачний лўкер, котрий дўї
на жўноцтво просто безвўдмовно. Шкода лише, що спирт
дуже висушуї ягоди ў вони потўм несмачнў. Тому лўпше
чорнослив заливати горўлкою, а перецўдивши, подавати
на стўл ў сам напўй, ў п'яну сливу.
   П'яна  слива  маї  ту  чудову  властивўсть, що не
викликаї  в  довўрливоё  кобўти  жодноё пўдозри. Пўд
яке-небудь  кўно  панночка  може  згелемзати пўвкўля
п'яноё  сливи  непомўтно  для себе самоё. у, тут ви,
ясна  рўч,  гав  не  ловўть ў переходьте вўд кўна до
ўнтимноё музики.
   Влўтку заливайте горўлкою вишнў. Коли настояться,
перецўдўть  ў до настою додайте сиропу, а самў вишнў
пересипте цукровою пудрою. Було б добре, якби окремо
настояти   вишнў   з   потрощеними   кўсточками.  Цў
розлущенў  вишнў й кўсточки потўм викиньте, а настўй
долийте до того, яким були залитў цўлў вишнў.
   Цўкавий  ефект  дають трунки на медў. Мед в малўй
кўлькостў  води  (ложка-двў)  розтоплюїте на вогнў ў
сполучаїте з горўлкою. Коли ви оцим горўлчаним медом
настоёте  вишню,  то  матимете надзвичайний вишняк ў
дивовижну  п'яну  вишню.  Пўсля  такоё  вишнў  панна
здатна  лише  неразно бурмотўти: "ў! е хочу!"при тўм
пальцем не ворухне.
   В  лўжку  будете  мати  щось неймовўрно покўрне ў
безвольне.  Це,  звичайно,  не те, що ви прагли, але
для  початку  цўлком  достатньо.  Головне,  що крига
скресла.   Однак   не  раджу  й  надалў  розбещувати
панночку такими ж частунками, бо бўдачка зўп'їться ў
скўнчить бўля гастроному.
   Лўкери  на  травах  дўють на панночок, як на кота
валер'янка.  Одне  лише  важить  -  якў  саме  трави
застосовувати.
   В  аптецў  можна  купити  левзею  та елеутерокок.
астўй  на цих рослинах неймовўрно збуджуї ў кличе до
подвигўв.  Елеутерокок  вам  знайомий,  адже з нього
роблять  "Байкал".  До  настою  додайте  ще  корицў,
родзинок,  кўлька  горошин пахучого перцю, гвоздику,
цитринову  шкуринку.  Все  це  щоби  притлумити смак
левзеё  та  елеутерококу,  хоча  вони  не  ї  чимось
несмачним.  Але  жўнка  любить  усе  пахуче.  Кориця
(цинамон)  викликаї  в  неё  спогади дитинства, коли
мамуся випўкала струдлў й рўзнў пляцки. Запах ванўлў
ў  гвоздики  нагадують  запах старого креденсу, куди
вона  ще  малям любила ховатися. Цўлком можливо, що,
нажлуктавшись  такого  лўкеру, панночка впаде вам на
груди  ў  заллї  слўзьми  сорочку.  Я не раджу в цей
момент  ёё  втўшати  якимсь  ўншим  способом,  окрўм
повўльного  розщўпання  гудзикўв. В урочисту хвилину
панночцў,     затопленўй     дитячими     спогадами,
ввижатиметься  рўдна матуся, котра розбираї ёё перед
сном,  бере на ручки ў несе до люлў. ести панну слўд
обережно ў лагўдно.