Лесь Подерев'янський — Пацаватая іcторія

Лесь Подерев'янський — Пацаватая iсторiя

Сучастна iнтерпрiтацiя п'еси Шекспiра "Ромео i Джульета".

Дiйовi особи:

Гриша Непейвода — карлiк с театрального колектива "Арфей i Евредiка";
Вася i Петя Твердохлебови — лiлiпути з колектiва "Арфей i Евредiка";
Гнат Пилипович Рак — iграющiй режисер i iсполнiтель ролi Арфея;
Ларiса Сiдоровна Сало — iсполнiтельниця ролi Евредiкi;
Коля i Поля — iдiоти i дауни;
Люба Неїжмасло — женщiна-коняка, с конкурiрующего колектiву "Арiель";
Льова Ковбаса i Стьопа Хулiмулiн — гарбуни с колектiва "Арiель";
Клiм Моiсеiч Кац — головний режисер народного театра неполноценних iменi турецького комуниста Залупохуйбердиева;
Уляна Юхимiвна Светисонечко — юродiва старушка.

Дiя перша

Кабiнет Клiма Моiсеевiча Каца. В кабiнетi сидить Клiм Моiсеевiч зайнятий у справах. Входять — Гнат Пилипович Рак, Гриша Непейвода i iдiот Коля.

Гнат Пилипович Рак:
— Дозвольте к вам,
Клiм Моiсеевiч поважний,
Звернутися у справах
Очень важних.

Входять Льова Ковбаса, Стьопа Хулiмулiн i Поля.

Льова Ковбаса:
— Клiм Моiсеевiч,
Послушайте меня,
Ви пiдарасiв етих
Бойтесь, как огня.

Гриша Непейвода:
— Я в страшном гневе,
Помовчи мудак,
Когда говорить
Гнат Пилипович Рак.

Стьопа Хулiмулiн:
— Моя твою возмьот
За голу сраку
I хорошо отпiздить,
Як собаку.

Клiм Моiсеiч:
— Iдiте нахуй все,
Покiньте кабiнет.

Все делают одiн шаг в перьод.

Хором:
— Нет!!!

Пiд час суперечки iдiоти i дауни Коля i Поля мовчки дивляться один на одного i сопуть, видно, шо вони подобаються один одному. Входять Вася i Петя Твердохлебови — лiлiпути с колектiва "Арфей i Евредiка".

Вася (до Гриши Непейводи):
— Ларiса Сiдоровна Сало
Сьогоднi под трамвай попала...
Он ей iспортiл все їбало...

Гриша:
— А она жива?

Петя:
— Жива конешно,
Но надо что-то делать спешно!
Її нам некем заменiть!

Клiм Моiсеiч:
— Кажу я — на хуй всi iдiть!!!

Входiт Ларiса Сiдоровна Сало i Люба Неїжмасло, обидвi страшнi.

Люба Неїжмасло:
— Дивиться — вот хуйова баба
I вiдно, шо на перед слаба!

Ларiса Сiдоровна:
— Мовчи ти, тарапашня сука,
Для меня вiдеть тебя мука!

Гнат Пилипович Рак:
— Ви, курви, обе замовчить!

Клiм Моiсеiч:
— Сказав я — на хуй всi iдiть!

Гнат Пилипович Рак:
— Клiм Моiсеевiч прекрасний,
Ви не волнуйтеся напрасно,
Ми все устроiм верi гут,
На Любу зрiтелi iдуть.
Однак, для ролi Евредiкi
У неї вiд немного дiкiй,
К тому ж вульгарний лексiкон,
Проiсхожденье видаст он.
Я предлагаю їхню Полю
Всерьоз попробовать на ролю.
I тем убить двух зайцев вмить,
А колектiви замерить.

Нема сцена.

Клiм Моiсеiч:
— Товариш Рак,
Ви шо — мудак?

Гнат Пилипович:
— Iначе нам нiзя нiкак!
Ми Полю паранжой укроем,
Тем самим недостаткi скроем,
А сцену, де она в могилi
Ми сделаем, как-будто в миле,
Потом она садiться в гроб...

Клiм Моiсеiч:
— Ваш план уже мне остайоб.

Гнат Пилипович Рак (невозмутiмо пояснюе):
— Ми образ виделяем главний,
Характер героїнi славний,
По моему будет заебiсь.

Клiм Моiсеiч:
— Ви в страшнi дебрi забралiсь!
А вийдет с етого — хуйня...
Арфей в нас хто?

Гнат Пилипович:
— Конечно — я!

Клiм Моiсеiч:
— Ну, ладно, щас в пизду iдiть,
Глядiть, меня не подведiть,
Бо нам усiм тогда пiздець...

Всi хором:
— Клiм Моiсеевiч, какой ви молодец!

Дiя друга

Генеральна репетицiя спектакля "Арфей i Евредiка". Сцена зображуе собою пекло. Кругом стоять казани, в яких булькотить смола. На сценi — Гнат Пилипович Рак в костюмi Арфея, Гриша Непейвода в костюмi князя Тьми i свiта чортiв, в яких можна впiзнати наших старих знайомих — Васю i Петю Твердохлебових, Льову Ковбасу i Стьопу Хулiмулiна. В залi сидить Клiм Моiсеевiч Кац с колокольчиком.

Гнат Пилипович Рак в ролi Арфея (до Гриши):
— К тебе прийшов я не таясь,
Тьми вокхкой, пацаватий князь.

Гриша Непейвода:
— Как же посмел, ти, пiдарас
Покой нарушить мой сейчас.

Клiм Моiсеiч Кац дзвонить в колокольчик — дiнь-дiнь-дiнь:
— Мне кажеться, что ету фразу
Проiзносiть не надо сразу,
А еслi можна — медленей.

Гнат Пилипович:
— Клiм Моiсеiч, вам вiдней.

(до чортiв):
— Ей, ви, хуї, давайте гроб.

Льова Ковбаса:
— Ти не командуй, долбойоб.

Коля, Вася i Петя вкатують на сцену гроб, в ньому лежить Поля в паранжi. За гробом мовча йдуть Ларiса Сiдоровна Сало i Люба Неїжмасло, вдягнутi страхово-пугалами.

Гнат Пилипович:
— О, це вона, моя прекрасна,
Уви я странствував напрасно,
Уже її не оживить.

Починае грать на арфi.

Гриша Непейвода робить руками паси, шоб Поля встала.

Клiм Моiсеiч:
— Поля, вставай!

Ларiса Сiдоровна:
— Только блядь
Так заставляет себя ждать!

Поля лежить. Люба Неїжмасло пиздить Полю дрючком, причому сильно хакае. Поля вивалюеться з гроба, падае на пiдлогу з сильним стуком вже не жива. У цю ж мить Коля закалуе Любу Неїжмасло спицей. Гнат Пилипович Рак грае на арфi все голоснiше.

Клiм Моiсеiч:
— Хуйню негайно прекратiть.

З цими словами Клiм Моiсеевiч кида в Колю колокольчика i влучае йому в лоба. Коля i колокольчик падають, причом колкольчик дзвенить, а Коля — нi, бо мертвий. Гнат Пилипович Рак хуярить на арфi анданти, но нi хто не встае, як того потребуе п'еса про Арфея, замiсть цього з'являеться на сценi Уляна Юхимiвна Светисонечко, юродiва старушка. В руках у неї протiвотанкова граната.

Уляна Юхимiвна Светисонечко:
— Ложись на пол, пiздаболи!

Всi кидаються на пiдлогу, причом поспешно брошеная Гнатом Пилиповичем Раком арфа iздае протiвний звук.

Уляна Юхимiвна:
— Вижш меня iжвiнiте за хуйовую дикцию — у меня кольцо в жубах.

Дiйсно — Уляна Юхимiвна не бреше, в зубах у неї кольцо от протiвотанкової гранати.

Клiм Моiсеiч Кац:
— Неверю! Неверю!

Уляна Юхимiвна, яка все чула, починае страшно риготати. Пiд регiт Уляни Юхимовни завiса поступово закриваеться. За завiсою чути страшний вибух. Все свiтло гасне, у страшний темрявий тиши чути жахливий стук телетайпа.

Голос дiктора:
— Останнiм часом дiяльнiсть терористiв знов актевiзувалась. Сьогоднi невiдомими особами була закинута бомба в театр iменi Залупохуйбердиева пiд час постановкi оперетти "Арфей i Евредiка". Де-якi обозревателi вважають, шо вибух — дело рук мафiї. Но от чего на самом деле проiзошла ця пацаватая iсторiя — нi хто об'яснiть не може!

ЗАВIСА.

В следующий раз.......

Лесь Подерев'янський — Герой нашого часу (повiсть перша)

Дiьовi особи:

Савка — герой нашого часу;
Ахванасiй — учень Савки;
Теодора Фiлипiвна — вже пажила, але гарна курва;
Анжела, Жанна i Веронiка — блядовитi дiвчата;
Соломон — неудачний конкурент Савки.