Лесь Подерв'янський. Сноби

ЛЕСЬ ПОДЕРЕВ'ЯНСЬКИЙ

П'ЄСА

  ████   █   █   ████   ██████  █     █
 █ ▒▒▒█  █▒  █▒ █ ▒▒▒█  █▒▒▒▒█▒ █▒   ██▒
 █▒ ░░░▒ █▒░ █▒░█▒ ░░█▒ █▒░░░░▒░█▒░ █ █▒░
 █▒░    ░█████▒░█▒░  █▒░█████  ░█▒░█ ▒█▒░
 █▒░     █▒▒▒█▒░█▒░  █▒░█▒▒▒▒█  █▒█ ▒ █▒░
 █▒░  █  █▒░░█▒░█▒░  █▒░█▒░░░█▒ ██░▒ ░█▒░
  ████ ▒ █▒░ █▒░ ████ ▒░ ████░▒░█▒▒ ░ █▒░
   ▒▒▒▒ ░ ▒░  ▒░  ▒▒▒▒ ░  ▒▒▒▒ ░ ▒░░   ▒░
    ░░░░   ░   ░   ░░░░    ░░░░   ░     ░

 ╔══════════════════════════════════════╗
╔╝                                      ╚╗
║           Дiйовi особи:                ║
╟────────────────────────────────────────╢
║                                        ║
║ Бенедiкт Обрамович - сноб;             ║
║ Перец Моiсєєвич - сноб;                ║
║ Свирид Свиридович - сноб;              ║
║ Полiна Йосопивна,-\                    ║
║ Ельза Пиздаускас -/ снобихи.           ║
╚╗                                      ╔╝
 ╚══════════════════════════════════════╝

Дiя вiдбувається в квартирi Свирид Свиридича.

Дiя перша

Квартира Свирид Свиридовича обвiшана рiзним шматтям, в числе яких — ручна ворона в клiтцi, портрет святої Варвари, бюст схiдного деспота, iржаве вiдро, прибите до стелi, напiв-з'їдений клопами метелик, розп'ятий на стiнi, забитий Хемiнгуеєм кабан, картина з голими шлюхами, диван в стилi рококо, в якому їбеться шашель, та iнше.

За брудним столом сидить Свирид Свиридович, пале люльку i дивиться передачу "В мiрє животних", на столi лежить книга. На книзi написано "Гомосексуалiзм i схiдна фiлософiя", автор книги — Цюнь Хуй Муй.

Скворцов (у телевiзорi):
— Iнтiрєсно, шо с наступлєнiєм брачного пєрiода повєдєнiє саламандри мiняється. Обратiтє вниманiє на вздувшиєся желези саломандри у основанiя її хвоста.

На екранi з'являється гiдкий сiлует саламандри. Грає "Pink Floyd". Раз-пораз саламандра iздає звук, нiби тупою пилою возять по шихферу.

Свирид Свиридич (сам до себе):
— Ет, йобане чудо...

Входить Бенедiкт Обрамович i Перець Моiсєєвич з пляшками горiлки.

Бенедiкт Обрамович (шуткує):
— Прiвєт всiму дому!

Скворцов у телевiзорi:
— Посмотрiтє, так iспугана саламандра сама питається напугать непрошеного гостя перед тим, як ретiруваться.

На екранi саламандра гiдко сре, переливаючись всiми цвiтами райдуги.

Свирид Свиридич (показуючи на книгу):
— Ви ето читали?

Перець Моiсєєвич:
— Позвольтє, Свирид Свиридович, ето ж бульварна iнтерпрiтацiя "Алмазної сутри", от я вам принесу книженцiю, одiн купець пишить, у руском православiї. В молодостi був большой разбойник. Представтє собi, iзнасилував свою мать. Ето така прiорi, затєм довго жив на востокє. Вобще умнєйша, опитнiша людина.

Бенедiкт Обрамович:
— Как ето сказано в Блока... Вєлiка Росiя, а йти нєкуда.

Свирид Свиридович:
— Магiя слова, батєнька.

З цими словами Свирид Свиридович розлива горiлку i вся компанiя випиває.

Скворцов у телевiзорi:
— Сєйчас ми познайомимось ще з одним прєдставителем з обширної сiм'ї плазунiв. Ви навєрноє його вже впiзнали. Вiдiтє какой он симпатичний?

На екранi з'являється страшна пащека крокодила. В зубах у нього стирчать шматки волохатого собаки.

Скворцов:
— В лiсу другiє закони, нiж у нас з вами. Только зазевався, i глядiшь, вже попав комуто на ужин, так сказать — малєнькi трагедiї.

Входять Полiна Йосиповна i Эльза Пiздаускас.

Ельза (з неруським акцентом):
— Етi мужчiни, вони как всєгда, п'ють в тiхаря, а женьщiнам нi сльова.

Бенедiкт Обрамович:
— Рекомендую — у нас в гостях iзвестнiшая Ельза Пiздаускас.

Ельза:
— Хоть би ти, Беня, не виябувався, ти ж знаєшь, я етого не люблю.

З цими словами Ельза налiває собi гранчак горiлки i випиває його.

Полiна Йосопiвна:
— Ви не читали статтю Гансмахера "На порогє разума"?

Перец Моiсєiч:
— Я шо-то слишав, ето про приручену акулу. Она єст з рюмочки яйця. Кстатi, господа, до сiх пор нiкто не знає, хто в акули мужщiна, а хто женщiна!

Ельза Пiздаускас:
— Навєрно, я б опредєлiла по запаху, га-га-га...

Ельза Пiздаускас неприємно ригоче, давлячись солоним помидором.

Полiна Йосиповна:
— Прєдставтє, неугадали. Ето про обiзяну. Обiзяна в пєрвиє заговорила!

Бенедiкт Обрамович:
— Ха, i што ж, мєня iнтєрєсуєть, ета ваша обiзяна могла сказать?

Полiна Йосопiвна:
— Представтє, всього одну фразу. Она сказала: "Шо, пiздюки, доiгралiсь?".

Бенедiкт Обрамович:
— Ето ще нi о чом нє говорiт! Она може рефлекторно проiзводiть звук.

У цю ж саму мить Свирид Свиридович голосно пердить.

Ельза Пiздаускас:
— Лучше честно перднуть, чiм предатєльскi набздєть!

Скворцов (у телевiзорi):
— От вiдiтє, как iногда получається. Токо наш новий знакомий собрався в родную стiхiю, как хозяїн тайгi, которому надоєло сосать лапу, прийшов на водопой. Обично етi сiльниє зверi iзбегають друг друга.

На екранi ведмiдь i крокодил боягузливо гарчать один на одного, причом крокодил не випускає з пащекi неохайних шматкiв волохатого собаки.

Перець Моiсєєч (шуткує):
— Шо, пiздюки, доiгрались?

Полiна Йосипивна:
— Шо-то мальчики ви заболтались, не забувайте ж про дам!

Свирид Свиридович i Перець Моiсєєвич розлiвають горiлку. Всi випивають i закусюють ковбасою.

Свирид Свиридович (сп'янилим голосом):
— Ето напомiнаєть менi фiльм Хiчхока: он i вона сидять, оба голиє, он з ножом, вона з топором, режуть ковбасу i їдять, а над ними стоїть д'явол в образi женщiни.

Свирид Свирович намагається iзобразiть, як виглядив д'явол у фiльмi Хiчхока.

Перець Моiсєєвич:
— Свирид Свиридович, ето ж з другого фiльма i вобще я вам советую: покiнтє ту хуйню i посмотрiтє новий фiльм Хабiбулiна, от де єкзiстєнцiя, їбать мене в рот i в нос. Человєк на огородi знайшов сапку i давай сапати, вєсна пройшла — он сапає, лето пройшло — он сапає, осєнь пройшла — он сапає, ото пiздєц.

Полiна Йосопiвна:
— А зимою?

Перець Моiсєєвич:
— Шо зимою? Я шо то непойняв!

Полiна Йосиповна:
— Ну зимою, сопає iлi нєт?

Перець Моiсєєвич:
— Ха, нє, ну ви бачили таке? А куда ж вiн, нахуй, дєнється?

Бенедiкт Обрамович:
— Ти, Поля, сначала думай, а потом спрашуй!

Скворцов (у телевiзорi):
— К щастю всьо закончилось благополучно i наш толстокожий знакомий опустився на дно доїдать свой обєд.

На екранi видно потворний хвiст крокодила, який шмякає по болоту.

Свирид Свиридович, який пiд час балочок тихо куняв у крiсли, починає громко хропiти.

Ельза Пiздаускас:
— Отето номер, шо дєлать будєм?

Бенедiкт Обрамович (фiлософськи):
— Нiчого! Йому же хуже будєт! (до Перця Моiсєєча):
— Ти как сьогоднi?

Перець Моiсєєч:
— Я шо, можно конєшно.

Полiна Йосоповна:
— Тут холодно, можна труби застудить.

Перець Моiсєєвич (фiлософськи):
— Для женщiн труби, все одно, шо для мужчини мозги!

Бенедiкт Обрамович:
— Хорош пiздєть.

Бенедiкт Обрамович первим подає приклад i знiмає штани. Всi роздягаються, грає музика з передачи "В мiрє животних".

Ручна ворона з клєткi:
— Шо, пiздюки, доiгралiсь?

З А В I С А